У районах, де немає можливості підключення до системи центральної каналізації, найкращим рішенням для збору і очищення побутових стоків служать септики різних типів. Для утилізації ж і доочищення стічних вод використовується інфільтратор для септика.
Які функції покликане виконувати даний пристрій, а також про особливості його вибору і монтажу розповість наша стаття.
У каналізаційній системі інфільтратор є завершальним елементом, що йде слідом за септиком
Для чого потрібен інфільтратор
Приватні домоволодіння, як правило, оснащені каналізаційною системою, яка передбачає скидання побутових стічних вод або в інноваційні локальні системи глибокої біологічної очистки, або в більш традиційні – накопичувальні або анаеробні (бактеріальні) септики. Конструкції глибокого очищення виводять воду, яка за складом годиться для використання в господарських цілях, наприклад для поливу.
Але що якщо поливати нічого або виводяться очищених стоків набагато більше, ніж необхідно для господарських потреб? Утилізувати таку воду в грунт можна саме за допомогою інфільтратора. Тут він стає свого роду заміною так званим полях фільтрації, але займає при цьому істотно менше місця.
У свою чергу анаеробні септики не дозволяють досягти такого ж рівня чистоти води, як більш сучасні аналоги. І саме в інфільтраторе на 50-60% освітлені стоки можуть пройти доочистку для їх подальшої безпечної утилізації в грунт.
Вибір і монтаж інфільтратора
Яку модель вибрати
Вибираючи інфільтратор для монтажу на ділянці, слід знати про вимоги, що пред’являються до них:
- Корпус вибирається досить міцний, оскільки повинен витримувати тиск грунту зверху.
Одна з найпопулярніших моделей інфільтраторов, використовувана в поєднанні з септиками Танк
- Він також повинен бути цілим і герметичним з боків і зверху в монтується положенні, не мати тріщин і інших ушкоджень.
- Поверхня конструкції повинна бути надійно захищена від корозії і інертна до впливу хімічно та біологічно активних речовин.
При виборі також важлива повнота комплектності моделі. У комплекті поставки повинні бути ємність інфільтратора, вхідний патрубок, кришка і вентиляційна труба. При цьому кришка повинна забезпечувати повну герметичність, ніж сприятиме надходженню стоків виключно в потрібному напрямку, тобто вниз.
Що стосується вибору моделі і виробника, то найчастіше фірми, що випускають сучасні септики, пропонують і інфільтратори в якості додаткового функціоналу. Яскравим прикладом цього є вітчизняна компанія «Тритон-пластик», що випускає септики анаеробного типу, такі як Танк і Тритон. Саме вироби цієї компанії є сьогодні одними з найбільш популярних, зокрема модель Тритон 400. Вона має досить товсті 10 мм стінки, обсяг на 400л, масу в 15кг і порівняно невисоку вартість близько 100 доларів (5500р).
Розрахувати кількість інфільтраторов Тритон 400 в залежності від використовуваного септика і грунту на ділянці можна за даною таблицею.
Схема розрахунку кількості інфільтраторов
Слід пам’ятати, що вибір моделі і кількість необхідних до установки ємностей залежить також від типу грунту на ділянці і об’ємів стічних вод. Так, для установки на торф’яної або піщаний грунт може бути достатньо однієї конструкції об’ємом в 300л, тоді як для глинистого грунту потрібно вже дві подібні ємності, з’єднані між собою.
Установка своїми руками
Монтаж конструкції виконують з урахуванням деяких особливостей:
- Оптимальною відстанню від септика до інфільтратора вважається 6м, при цьому діапазон граничних відстаней знаходиться в межах від 2-х до 10-ти метрів.
- Глибина розташування ємності, як і для септика, повинна вибиратися нижче рівня промерзання грунту. В іншому випадку вода в ній може просто замерзнути і порушити функціонування всієї системи.
- При малих відстанях між ємністю і септиком краще уникати поворотів в розташуванні.
- Оптимально робити монтаж інфільтратора одночасно з установкою септика.
Установку інфільтратора проводять згідно з поданою схемою
До розташування ємності, як і септика, пред’являються аналогічні будівельні норми – 5м і більше від будинку і 30м від точок відкритого водозабору.
Отже, установку інфільтраційної ємності виробляють відповідно до наступної інструкції:
- Визначившись з місцем розташування, риють котлован. Його глибину вибирають такий, щоб в результаті конструкція розташовувалася вище рівня підйому ґрунтових вод та нижче глибини промерзання. Ширина і висота котловану повинні бути більше розмірів ємності приблизно на 50см з кожного боку для забезпечення можливості відсипання піщано-щебеневої фільтраційної подушки.
- Фільтраційний шар формують з щебеню середньої фракції. Для засипки конструкції зверху і з боків використовують дрібнозернистий пісок. Мінімальну товщину (висоту) щебеневого шару вибирають рівній 40см.
- На дно і боки ями укладають геотекстиль, за допомогою якого буде забезпечуватися цілісність подушки. Крім того, їм покривають верхню частину ємності вже після приміщення її в котлован.
Паралельне розташування інфільтраторов – хороший вибір при обмеженій площі під їх розміщення
- На вирівняну поверхню фільтраційного шару ставлять інфільтратор, вирівнюють його по рівню, вставляють вхідні і вихідні (за потребою) патрубки, приєднують фанову (вентиляційну) трубу. Всі з’єднання повинні бути строго герметичні.
- Далі вже повністю впроваджену в систему ємність засипають підготовленим піском з боків і зверху так, щоб над нею товщина піщаного шару була не меншою 15 см, і ретельно утрамбовують.
- За необхідності поверх піщаного шару прокладають шар утеплювача. Особливо це важливо, якщо монтаж з об’єктивних причин неможливо було зробити нижче глибини промерзання.
- Виконують зворотну засипку котловану грунтом.
Без послідовного розташування декількох ємностей не обійтися при значній кількості зворотних вод
Після цього можна вважати, що інфільтратор готовий до пробного пуску та подальшої експлуатації.
Впровадження даного елемента в каналізаційну систему приватного будинку особливо важливо, якщо стічні води, що виходять з септика, недостатньо очищені, а водозабір на потреби домоволодіння проводиться за допомогою свердловини на цій же ділянці.
Leave a Reply